На крилах поезії...


На крилах поезії

Творчість людини – річ тонка і делікатна. У нашій школі вона будується за 4 основними, на нашу думку, принципами:
1.     усі діти талановиті;
2.     свою обдарованість має виявити кожен;
3.     розвивати, удосконалювати творчі здібності треба в системі;
4.     виростити, навчити, допомогти може лише той, хто сам знає, проте все одно вчиться, а вчитися можна й у своїх учнів.
Людське життя коротке, а вічність безмежна. Саме тому людині близьке все чудове на світі. По природі своїй вона – художник і скрізь намагається вносити в життя красу. У віршах наших юних поетів читається велике прийдешнє. Бо який би фах вони не обрали в майбутті, поезія супроводжуватиме їх провідною зіркою, не дасть покривдити душею чи закрити очі на неправду, допоможе здолати перешкоди і зробити навколишній світ хоча б трохи кращим, добрішим, кольоровішим…

Наше янголятко
У нас вдома є малятко,
То мала моя сестра,
Вона, наче янголятко,
Бо красива й чарівна.
Даяною її назвали,
Бо їй підходить це ім’я.
Вона кмітлива і розумна,
Її, маленьку, люблю я.
Куріпка Ольга, учениця 6 класу

Снігурі
Червонобокі снігурі,
Налетіли на гілля.
Так щебечуть, так співають,
В них велика тут сім’я.
Між деревами ті боки
Весело стрибають у сніжок.
Я зроблю назад два кроки,
Щоб не сполохати цих пташок.
Ватажок тут найтовстіший,
Голову сховав в крилі,
А ті що найдрібніші
Гучно граються в гнізді.
Нардєд Лілія, учениця 6 класу

Життя
Життя – це твоя вічна воля,
Життя – це квіти у душі,
Життя – це рідне, наче мати,
Неможливе воно назавжди.

Життя – це найцінніший дар,
Це радість і щастя для нас,
Це наш безцінний скарб.
Воно буває тільки раз.

Ромашка
У зеленому гайочку
Там росте густа травичка
І кружляють у таночку
Білі квіточки-сестрички.
В небі жовте сонечко,
В гаї білі квіти.
Жовті личка їм вмиває
Ранкова росичка.
На ромашок дуже схожі
Всі наші дівчатка,
Вони ніжні та красиві
Як пісенька – веснянка
У нашому шостому класі
Шість ромашок підростає
Будемо всі ми щасливі,
Кожен із нас мрію має!
Скорогод Марина, учениця 6 класу

Самотність
Прийшла весна
Та серце щемить.
Що вас нема, не хочеться
В це вірить.
І на душі бринить тривога.
Неначе звідкись йде облога.
Так хочеться на серці щастя,
На жаль, для мене
Це лише у казці.
Вві сні я бачу вас з собою,
А на яву ви чомусь
Не зі мною.
Я так ненавиджу той день,
Коли не стало вас на світі,
Я пам’ятаю лиш ті дні,
В яких були солодкі миті.
Моя душа була відкрита
Для мрій, дерзань і доброти.
О доле, нащо це зробила ти?
Зеленська Олена, 9 клас

Сніжинки
Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.
Пухнастим білим снігом вкрила
Та всі поля причепурила
Хурделиця –зима.
Ми раді, що зима прийшла
Багато снігу принесла!
Хай сиплеться сніжок завзято
Ще кращим буде новорічне свято!
Так давайте ж з усіма
Будемо співати!
Свята кращого нема
Як Новорічне свято!!!
Атязова Влада, учениця 6 класу





Осень

Ветер тихий листья потревожил,
Медленно перебирая их,
Тишину нарушив, ветер ожил.
Пошумел чуть-чуть и вскоре стих.

Листья намочивший дождик, дрожью
Отозвался в каждом уголку,
И прохладою повеял дождик,
Затаив загадочность в себе.

В полусне деревья листья сбросят,
Приготовившись к лютой зиме,
И у осени они не спросят
Сколько жить осталось в полусне.

Засыпают птицы все лесные,
И проснутся следущей весной,
Обретут покой они родные,
Вскоре снова встретившись с  собой.
Полтавцева Аліна, учениця 9 класу 



Підготувала збірку віршів своїх учнів – учитель української мови та літератури Ніколаєнко В.В.

Немає коментарів:

Дописати коментар